Велозія трубчаста - Vellozia tubiflora
Є в наявності

- Ексклюзив
- Новинка
Додати до обраного
Вона зачаровує своєю унікальною красою та дивовижною стійкістю до суворих умов. Ця культова рослина бразильської савани, зі стовбуром, що нагадує древнє дерево, і короною з тонкого довгого листя з великими, ароматними білими квітами, викликає інтерес у любителів рослин по всьому світу. Однак отримати її непросто, так як вона досі дуже рідко зустрічається.
Кількість пакетів
-
Детальна інформація
Опис:
багаторічна рослина, що дуже повільно росте, може досягати у висоту 0,5-2 метри. Коріння глибокі та розгалужені, що дозволяє рослині поглинати воду та поживні речовини з ґрунту навіть у посушливих умовах. Стовбур прямий, гіллястий, гілки короткі, циліндричні, густо покриті стійкими волокнистими основами старого листя. Листя лінійне, довжиною до 65 см і шириною до 2,5 см, розташоване по спіралі вздовж стебла і зосереджене пучками на кінцях гілок, зелене або попелясто-зелене, іноді пурпурне в молодості, густоопушене, особливо в молодому віці, що допомагає зменшити втрату води – важлива адаптація для виживання у сухому кліматі. Квітки від 1 до 15 штук на кожній гілці, великі та ароматні, з 6 симетричними пелюстками до 8 см завдовжки, розташованими у формі трубки або дзвіночка на довгих квітконосах до 10 см завдовжки, білі з жовтою серединкою, іноді зі злегка фіолетовою трубкою, розташовуються на кінцях гілок. Плоди - коробочки, вкриті невеликими шипами, їх колір варіюється від зеленого до світло-коричневого в міру дозрівання. Насіння досить численне, дрібне і коричневе.
Цікаві факти:
Vellozia tubiflora була вперше описана і названа Campderia tubiflora французьким ботаніком, ілюстратором ботанічних книг Ашілем Рішаром (Achille Richard, 1794 - 1852) в 1822 році, і опублікована в Bulletin des Sciences de la Société Philomatique de Paris. Пізніше, в 1825 році, німецький ботанік Карл Сигізмунд Кунт (Carl Sigismund Kunth, 1788-1850) переніс цей вид у рід Vellozia, опублікувавши комбінацію Vellozia tubiflora (A.Rich.) Kunth у знаменитій праці Nova Genera et Species. Рід Vellozia був описаний португальським натуралістом Жаном Ванделлі (João Vandelli, 1760 - 1824) в 1788 і названий на честь José Mariano de Conceição Vellozo, португальського ботаніка XVIII століття, відомого своїми дослідженнями флори Бразилії. Видовий епітет tubiflora походить від латинських слів tubus – «трубка» та flora – «квітуча» або «квітка». Таким чином, tubiflora буквально означає "з трубчастими квітками". Це описовий епітет, що вказує на форму віночка квітки - подовжену, трубчасту, характерну для багатьох видів Vellozia.
Стебла Vellozia tubiflora мають циліндричну форму та покриті волокнистими обгортками, що візуально нагадує ноги страуса ему (ema). Саме ця асоціація з довгими, вузлуватими ногами ему і дала рослині його популярне ім'я – Canela-de-ema (Нога страуса).
У Бразилії Vellozia tubiflora це не просто високо декоративний чагарник, а й рослина з низкою традиційних застосувань та культурної вагомості. Рослина є символом стійкості завдяки здатності переживати посуху і пожежі, символом виживання та регенерації в суворих умовах. Саме тому вона має ще одну народну назву Everlasting Tree – Вічне дерево.
І ще один цікавий момент – стовбури Велозії трубчастої (Vellozia tubiflora) уподобали місцеві види епіфітних орхідей та поселяються на них. Це приголомшливий природний союз епіфітної краси та бразильської екзотики. Жорстка, луската кора і вертикальне зростання роблять Велозію ідеальною опорою для епіфітних орхідей.
Синоніми:
Canela-de-ema – Нога страуса, Everlasting Tree – Вічне дерево. В українській мові також допускається назва Веллозія трубчаста.
Родина:
Походження:
Бразилія.
Кількість насіння:
2 шт.
Дата надходження:
серпень 2025 року.
Розташування:
повне сонце або невелика півтінь. Влітку можна винести до саду або на балкон.
Полив:
посухостійка, полив достатній, без застою вологи та після підсихання ґрунту. Взимку, у період спокою, досить трохи поливати 1 раз на місяць.
Добриво:
навесні та влітку 1 раз на 2-3 тижні повним мінеральним добривом.
Земля:
добре дренований грунт, наприклад суміш піску, перліту та горщикової землі, ідеально підходить грунт для сукулентів, можна з додаванням каменів, гравію або перліту. Стійкий до кислих ґрунтів.
Температурний режим:
цілорічно ідеальною вважається температура 20-30°С, але рослина стійка до перепадів температур і навіть до легких заморозків.
Розмноження:
насінням, живці дуже погано вкорінюються. Насіння висадити у зволожений ґрунт поверхнево, злегка втиснувши, не присипаючи, так як для проростання важливе світло, накрити плівкою або склом, щоб не підсихали. Дуже важливо до проростання підтримувати постійну помірну вологість ґрунту в контейнері, не підсушити та не перезволожити. Пророщувати у світлому та теплому (22-27°С) місці, але не на прямому сонці. Проростання може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців. Після проростання поливати помірно, воду з піддонів зливати.
-
Запитання, відповіді, думки та коментарі
Поки що коментарів немає...
Ви можете бути першим хто залишив своє питання або коментар!