Синкарфа одягнена - Syncarpha vestita

У продажу з
вересня 2025

38 грн. Насіння у пакеті : 5

Додати до обраного

У розпал цвітіння цей порівняно недовговічний волохатий чагарник утворює масу прекрасних білих квіткових головок, які буквально сяють у яскравому літньому світлі. Завдяки тривалій стійкості квіток, їх часто використовують у композиціях із сухоцвітів.

Очікується незабаром

Сповістити про наявність

Інформація Обговорення

Детальна інформація

Опис:
компактний, порівняно недовговічний, сильно розгалужений, густооблистяний чагарник, висотою до 1 м, має м'які дерев'янисті стебла і гілки, вкриті густим сірим пухнастим опушенням, що нагадує повсть. Листя сіре, бархатисте, густо розташоване на стеблах, довгасте, зазвичай шириною близько 5-8 мм. Ближче до кінців гілок листя дрібніє і змінюється вузькими сухими паперово-білими приквітками, а потім невеликим пухким суцвіттям або одиночною квіткою. Кожна квітка складається з безлічі приквітників, що щільно перекривають один одного, які оточують густий пучок дрібних темно-пурпурно-коричневих квіток у центрі, з яскравими помаранчевими пильовиками. Приквітки загострені, блискуче-білі та схожі на папір, через що вони злегка шелестять на вітрі. У прохолодні похмурі дні та вночі приквітки нещільно прикривають квітки і розкриваються лише вдень, у теплих сонячних променях. Цвітіння триває до 3 місяців, поки квітки на кущі розкриваються по черзі. Незважаючи на швидке зростання, рослина порівняно недовговічна – менше десяти років. Її можна вирощувати у саду як однорічну.

Цікаві факти:
рід Syncarpha був вперше названий французьким ботаніком Анрі Кассіні (Henri Cassini, 1781-1832) у 1820 році. Назва походить від грецьких слів syn – «разом, з'єднаний» і carphos – «соломинка, сухе стебло» і вказує на характерні сухоцвіті суцвіття, типові для представників роду. Видовий епітет vestita походить від латинського vestitus, причастя минулого часу від vestire, що означає «одягнений, покритий». У ботанічному контексті епітет vestita підкреслює, що рослина вкрита чимось: наприклад, повстяним опушенням, мають щільну шерстисту, ніби «одягнену» поверхню листя, гілок або стовбура. У Syncarpha vestita дійсно є сіро-шерстисте, повстяне листя та гілки, що відповідає назві.

Вид вперше описаний Карлом Ліннеєм у Species Plantarum у 1753 році під назвою Xeranthemum vestitum. Пізніше різні ботаніки переносили цей вид в інші роди. Так у 1785 році французький ботанік Шарль Луї Лерітьє де Брютель (Charles Louis L'Héritier de Brutelle, 1746 - 1800) перевів рослину в рід Gnaphalium і описав її як Gnaphalium vestitum (L.) L'Hér. Шведський ботанік Карл Тунберг (Carl Peter Thunberg, 1743-1828) в 1792 переніс цей вид в новий рід Syncarpha, створивши комбінацію Syncarpha vestita (L.) Thunb. Але в 1803 році німецький ботанік Карл Людвіг Вільденов (Carl (Karl) Ludwig Willdenow; 1765-1812) перевів рослину в рід Helichrysum під назвою Helichrysum vestitum, що зафіксував у Species Plantarum. І, нарешті, 1989 року шведський ботанік Руне Бертіл Норденстам (Rune Bertil Nordenstam, нар. 1936 року) запропонував знову назву Syncarpha vestita (L.) B.Nord. і переніс рослину відповідно до роду Syncarpha. На сьогодні це прийнята сучасна назва.

Цікавоа місцева альтернативна назва мовою африкаанс - «Sewejaartjie», що в перекладі означає «маленька дівчинка, або семирічка», це пов'язано з тим, що квіти дуже довговічні, зберігають форму та колір близько семи років. Це відображає й альтернативну англійську назву – Cape Everlasting (Капська вічність). Ще іноді називають рослину Cape Snow (Капський сніг), відбиваючи сліпуче яскраву, блискучу білизну квіток.

Синкарфа широко використовується у виробництві сухоцвітів. Після збирання суцвіття підвішують для сушіння, а потім використовують у квіткових композиціях. Для підвищення комерційної ефективності їх часто фарбують у яскраві кольори.

Синоніми:
Cape Everlasting - Капська вічність, Cape Snow - Капський сніг.

Родина:
Айстрові (Asteraceae)

Підродина:
Айстрові (Asteroideae)

Походження:
південне узбережжя Південної Африки.

Кількість насіння:

5 шт.

Дата надходження:
вересень 2025 року.

Розташування:
повне солнце.

Полив:
помірний, без застою води, земляна грудка між поливами має підсихати, мириться із посухою.

Добриво:
навесні та влітку регулярно двічі на місяць підгодовують комплексними добривами з підвищеним вмістом азоту, але у половинній концентрації. До зими дозу ще зменшують, узимку – без підживлення.

Земля:
до складу ґрунту невимоглива. Структура ґрунту пухка, з кислою або слабокислою реакцією.

Температурний режим:
ідеальна температура 20-38°С протягом року. Але може витримувати коливання температури від 0°С до +40°С.

Розмноження:
насінням та живцями. Насіння замочити на добу в теплій воді (бажано використовувати димну воду), висадити поверхнево (не засипати землею), так як для проростання потрібне гарне освітлення (пряме сонце небажане, але світловий день має бути довгим), накрити. Температура проростання 18-20°С та вище. Грунт із кислою або слабокислою реакцією.

Особливості вирощування:
у природі рослина проростає після пожеж, тому насіння добре сходить за умови обробки димом. Можна замочити насіння в димній воді або можна обкурити його димом за допомогою запалювання трав'янистої або тонкої чагарникової гілки. Корисно поливати сходи димною водою. Сухий дим для виробництва димної води можна купити у нас у магазині.
Запитання, відповіді, думки та коментарі

Поки що коментарів немає...
Ви можете бути першим хто залишив своє питання або коментар!