Підродина Епакридові (Epacridoideae) родини Вересові (Ericaceae)

Підродина називається по типу роду Епакрис (Epacris). Наприкінці XX століття визначили, що типовим родом підродини має бути рід Типфелія (Styphelia), як найбільший і філогенетично ключовий. Відповідно до правил ботанічної номенклатури (Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури), назва підродини формується від назви типового роду. Оскільки Styphelia був визнаний типовим родом, назва підродини мала змінитися на Типфелієві (Styphelioideae). І в багатьох наукових працях цю зміну запровадили, особливо це часто зустрічається в австралійській літературі. Але в 2000-і роки, після додаткових молекулярно-філогенетичних досліджень та злиття деяких родів, офіційно закріпили назву підродини Епакридові (Epacridoideae).

Представники підродини переважно чагарники та невеликі дерева. Листя просте, часто шкірясте, розташоване почергово або спірально, іноді дрібне і жорстке. Квітки зазвичай дзвоникові, з п'ятьма зрощеними пелюстками, іноді двостатеві, забарвлення варіюється від білого і рожевого до червоного і жовтого. Плід - ягода або суха коробочка з дрібним насінням. Коренева система утворює ерікоїдну мікоризу, що допомагає виживанню на бідних кислих ґрунтах. Мешкають вони переважно в Австралія та довколишніх островах - Нова Зеландія, Тасманія, Нова Каледонія. Рослини адаптовані до різноманітних місць проживання – від прибережних до гірських та сухих районів. Багато видів мають декоративне значення завдяки красивим квіткам і щільному листю. Деякі представники використовуються у традиційній медицині корінних народів.