Зантоксилум подражаючий - Zanthoxylum simulans

У продажу з
грудня 2025

38 грн. Насіння у пакеті : 5

Додати до обраного

Один із видів, що дають знаменитий «сичуаньський перець» - пряність із характерним цитрусовим ароматом та легким онімінням. Незвичайний, що рідко зустрічається, і дуже привабливий чагарник. Цінується як пряність, лікарська та декоративна рослина, добре переносить обрізку і може вирощуватися в контейнерах. Усі частини рослини надзвичайно ароматні. Один із найвитриваліших представників роду.

Очікується незабаром

Сповістити про наявність

Інформація Обговорення

Детальна інформація

Опис:
витончений листопадний, розлогий чагарник або невелике дерево, що досягає 4 м заввишки. Стовбур покритий унікальними, дерев'яними, майже пірамідальними колючками. Молоді гілки опушені або гладкі, покриті ефектними бордовими широкими і плоскими шипами довжиною від 0,6 до 1 см. Листя довжиною 7-12 см, іноді до 23 см, перисті, з 7-11 листочками, довжина листочків 3-5 см, ширина 1,5-2 см. Листя супротивне, злегка зубчасте, ароматне, часто на верхній поверхні, а також на середній жилці знизу, є кілька колючих щетинок. Листя яскраво-зеленого кольору, але восени стає жовто-помаранчевим. Ароматні зеленувато-жовті квіти зібрані в грона на кінчиках гілок, діаметр кожної квітки близько 5-8 мм. Ягода розміром 3-4 мм має шорстку яскраво-червону або червонувато-коричневу оболонку, яка розколюється, вивільняючи чорне насіння. При пошкодженні листя виділяє свіжий аромат лимона, а плоди мають виразний перцевий запах та гострий смак. Взимку чагарник голий, але гілки, вкриті великими трикутними шипами на вузлуватій корі, являють собою чудове видовище.

Цікаві факти:
рід Zanthoxylum був встановлений Карлом Ліннеєм у 1753 році. Назва походить від грецьких слів xanthos (жовтий) і xylon (дерево). Спочатку воно вказувало на жовту деревину деяких видів. Вид був науково описаний і названий в 1866 Генрі Флетчер Хенсом (Henry Fletcher Hance, 1827-1886), британським дипломатом і ботаніком, що працював в Китаї. Латинське simulans означає "подібний", "схожий". Зазвичай такий епітет надається рослинам, які зовні нагадують близький вид. У цьому випадку Ханс відзначив схожість з іншими представниками роду (Zanthoxylum bungeanum та ін.), але виокремив його як самостійний вид.

Ця рослина є одним із джерел пікантної приправи «Сичуаньський перець». Рослина має довгу історію використання у кулінарії та медицині, будучи важливим інгредієнтом китайської суміші п'яти спецій. Плоди червоного сичуаньського перцю збирають і поміщають у контейнер для сушіння, внаслідок чого вони набувають насичено-коричневого відтінку. Плоди розкриваються, і стає видно дрібне чорне насіння. Чорне насіння не використовується, тільки червоно-коричневе лушпиння. Аромат гострого сичуаньського перцю має трохи цитрусовий присмак і його найкраще додавати в блюдо в самому кінці, безпосередньо перед подачею. Аромат зникає при тривалому приготуванні. Листя та молоді пагони також їстівні і за смаком нагадують м'яту або апельсин. Листя також можна сушити і використовувати в кулінарії, як листя каррі та лавровий лист.

Синоніми:
Сичуанський перець.

Родина:
Рутові (Rutaceae)

Підродина:
Зантоксилоїдні (Zanthoxyloideae)

Походження:
Китай, Тайвань, Південна Корея.

Кількість насіння:

5 шт.

Дата надходження:
грудень 2025 року.

Розташування:
сонячне місцезнаходження або легка півтінь, крона найбільш густа на відкритому сонці.

Полив:
у спекотні літні місяці - рясний полив, взимку - обмежений, тільки щоб земляна грудка не пересихала. Стійкий до посухи.

Добриво:
у весняно-літній період – регулярно 2 рази на місяць повним комплексом добрив, узимку можна не удобрювати.

Земля:
будь-які багаті, добре дреновані ґрунти.

Температурний режим:
дуже морозостійкий і не потребує захисту навіть у сувору зиму. Зона зимостійкості 6a (-23°С). Один із найвитриваліших представників роду.

Розмноження:
насінням, кореневим і стебловими живцями. Насіння має виражений період спокою. Перед посівом насіння замочують на добу у теплій воді, потім висаджують на глибину 0,5 см у злегка зволожений ґрунт або у вологий пісок і стратифікують близько 2-3 місяців у холодильнику при температурі +4°C. Потім переносять у світле місце та пророщують при температурі 21-27°С.

Особливості вирощування:
дводомний вид - для отримання плодів та насіння необхідно вирощувати як чоловічі, так і жіночі особини.
Запитання, відповіді, думки та коментарі

Поки що коментарів немає...
Ви можете бути першим хто залишив своє питання або коментар!