Момордика харантія ‘Біла’ - Momordica charantia ‘White’

Є в наявності

Новинка

50 грн. Насіння у пакеті : 2

Додати до обраного

Це культивований рідкісний сорт ефектної теплолюбної ліани, що вирізняється білим або кремовим забарвленням плодів, менш вираженою гіркотою та високою врожайністю, залишаючись при цьому цінним дієтичним продуктом із високим вмістом вітамінів та здатністю знижувати рівень цукру в крові. Ідеальна для екзотичної кухні та декоративного вирощування на шпалерах.

Кількість пакетів

Інформація Обговорення

Детальна інформація

Опис:
однорічна ліана, що швидко росте, енергійна, вимагає надійної опори, утворює тонкі, виткі стебла завдовжки 3-5 метрів з вусиками, які легко прикріплюються до шпалер або опор. Листя чергове, яскраво-зелене, глибоко розсічене на 3-7 часток, діаметром 4-12 см. Мають специфічний трав'янистий аромат. Квітки правильні, жовті, роздільностатеві (чоловічі та жіночі квітки на одній рослині), ароматні. Плоди овально-подовжені або довгасто-конічні, часто вигнуті, зазвичай 15-25 см завдовжки (іноді 20-25 см і більше), але бувають і дрібніші, 5-10 см, особливо при вирощуванні в горщиках. У технічній зрілості шкірка біла або слонової кістки, глянсова, з горбками та борозенками, але гладкіша, ніж у індійських зелених форм. М'якуш хрумкий, соковитий, водянистий, з м’якою гіркотою та легкою солодкістю. Саме в цей період їх збирають для вживання. У повній зрілості плоди кремово-жовті або світло-жовтогарячі. При дозріванні плід розтріскується на три стулки, що відкриваються на кшталт пелюсток, і оголюються зерна, вкриті соковитим та солодким темно-рубіновим оплоднем. Насіння завбільшки з кавунові та прикрашені химерним малюнком.

Цікаві факти:
рід Momordica був встановлений Карлом Ліннеєм в 1753 році в його фундаментальній праці Species Plantarum, де він вперше описав вид Momordica charantia, зберігши народну назву (charantia) у науковій номенклатурі. Назва роду походить від латинського дієслова mordeo ("кусати"), у формі минулого часу momordi, і пов'язане з насінням, що має зубчасті, начебто "надкусані" краї, іноді також пов'язують з горбистій поверхнею плодів. Видовий епітет charantia - це традиційна латинізована назва рослини, зафіксована в європейських джерелах, її більш давня етимологія остаточно не встановлена. Можливо, назва походить від традиційного імені рослин, пов'язане з гіркотою. Але є версія, що видовий епітет charantia походить від старої італійської назви «caranza», яка, у свою чергу, пов'язана з грецьким словом chárax – «опора, жердина», вказуючи на звичку рослини витися за підпорками.

Плоди момордики є унікальним натуральним продуктом для підтримки нормального рівня цукру в крові, а у поєднанні з низьким вмістом жирів та високим вмістом клітковини, момордика – перший захист від діабету та ожиріння. В останні роки активно ведуться дослідження дій препаратів із момордики на ракові пухлини, виявлено їхню здатність знаходити та блокувати ракові клітини в організмі.

У функціональному харчуванні та традиційній медицині, особливо для діабетичного харчування, активно використовується сік Момордики. Однак у його масовому виробництві частіше застосовують зелені форми, а біла залишається нішевим продуктом високої кухні, так як білий різновид зустрічається рідше і вважається більш «преміальним». Сік з білої форми цінується за м'який смак, він не такий гіркий, але це вважається дорожчим і рідкісним варіантом, тому що біла момордика вирощується обмежено, частіше колекціонерами та для ресторанів високої кухні.

Синоніми:
гірка диня.

Родина:
Гарбузові (Cucurditaceae)

Походження:
Південно-Східна Азія

Кількість насіння:

2 шт.

Дата надходження:
травень 2026 року.

Розташування:
віддає перевагу яскравому світлу, в тіні дрібнішає, погано цвіте і плодоносить.

Полив:
рясний, земляний ком має залишатися постійно вологим, але без застою води. За умов посухи плоди дрібнішають, стають більш гіркими й можуть опадати.

Добриво:
кожні два тижні підгодовують, чергуючи органіку (настій компосту, гумус) та мінеральні добрива (з упором на калій та фосфор).

Земля:
пухкий, поживний грунт, з нейтральною або слабокислою реакцією.

Температурний режим:
теплолюбна; оптимальна температура становить 22–30 °С. За температури нижче 20 °С ріст призупиняється, а при температурі нижче 15 °С повністю припиняється.

Розмноження:
насінням та живцями. Насіння має майже стовідсоткову схожість. Перед замочуванням рекомендується оболонку насіння злегка надколоти або розщепити. Замочують на добу у теплій воді та висаджують у теплий вологий ґрунт руба, так їм легше проростати. Глибина сівби 1,5-2 см. Температура проростання 24-28°С. Для прискорення проростання можна використовувати міні-тепличку або накрити контейнер плівкою чи склом.

Особливості вирощування:
плоди збирають молодими, ще твердими, через 8-12 днів після зав’язі, коли вони білі або кольору слонової кістки, завдовжки 10-25 см (залежно від сорту та умов), не повністю достиглими. У цей період вони соковиті та з м’якою гіркотою. Перестиглі плоди жовтіють, стають м’якими, розкриваються, і всередині з’являються насінини в яскраво‑червоній солодкій оболонці. Ця оболонка смачна й їстівна, а самі плоди вже не вживають у їжу, вони втрачають харчову цінність.
Запитання, відповіді, думки та коментарі

Поки що коментарів немає...
Ви можете бути першим хто залишив своє питання або коментар!