Момордика дводомна - Momordica dioica

У продажу з
січня 2026

34 грн. Насіння у пакеті : 2

Додати до обраного

Це не просто овоч, а яскравий акцент для кухні та саду, який поєднує красу, користь та екзотичний шарм. Має високу врожайність і ніжний смак плодів. Відрізняється теплолюбністю, стійкістю до спеки та декоративним виглядом, підходить для вирощування на опорах. Плоди багаті на поживні речовини, широко використовуються в азіатській кухні і цінуються за корисні властивості.

Очікується незабаром

Сповістити про наявність

Інформація Обговорення

Детальна інформація

Опис:
трав'яниста витка рослина з однорічними пагонами і багаторічним бульбовим кореневищем. Стебла довгі, тонкі, лазячі, з дуже тонкими, простими або розщепленими вусиками. Листя невеликі, чергові, серцеподібні або широко-яйцевидні, цілісні або злегка 3-5 лопатеві, шорсткі, з рідкісними зубчиками, темно-зелені, на довгих черешках. Рослина дводомна: чоловічі та жіночі квітки формуються на різних особинах. Квітки жовті або кремові, поодинокі на жіночих рослинах і поодинокі або по 2-3 штуки на чоловічих. Жіночі квітки з добре помітною нижньою зав'яззю. Плоди округлі або овальні, темно-зелені, довжиною 4-8 см, густо вкриті м'якими шипами. При дозріванні стають оранжево-червоними. Насіння яйцеподібне, сплющене, до 12 мм завдовжки, світло-коричневе, прикрашене химерним борозенчастим малюнком. Кожне насіння оточене яскравим, їстівним, соковитим, солодким, слизово-м'ясистим покривом, званим арілусом.

Цікаві факти:
рід Momordica був вперше встановлений Карлом Ліннеєм (Carl Linnaeus, 1707-1778) і вперше опублікований у 1753 році. Назва походить від латинського дієслова mordere – «кусати». Карл Лінней мав на увазі край листя і насіння, яке виглядає ніби надкушене, з нерівними, виїмчастими краями.

Шотландський хірург і ботанік Вільям Роксбург (William Roxburgh, 1751-1815) вперше зібрав та описав матеріал, на підставі якого було запропоновано вид Momordica dioica. Він довго працював в Індії та вважається «батьком індійської ботаніки». На підставі його матеріалів, німецький ботанік Карл Людвіг Вільденов (Carl Ludwig Willdenow, 1765-1812) офіційно опублікував опис та назву у науковій літературі у 1805 році. Видовий епітет dioica означає «дводомний» (від грец. di-«два» + oikos «будинок»), вказуючи на те, що рослина роздільностатеві: чоловічі та жіночі квітки розвиваються на різних рослинах.

Плоди багаті на кальцій, фосфор і каротин. Молоді, зелені, колючі плоди високо цінуються Індії, вони часто вживається як овоч у вареному чи смаженому виді. Вони цілком приємні на смак, досить солодкі та зовсім не гіркі. Ніжні пагони та листя використовується як зелень. Бульбовий корінь готують як овоч. Плоди, листя та бульбове коріння також використовуються в Індії в народній медицині, зокрема для лікування цукрового діабету. Плоди багаті на поживні речовини, містять велику кількість вуглеводів, білків, ліпідів, клітковини, мінералів (кальцій, залізо, калій, цинк, натрій) і вітамінів (каротин, тіамін, рибофлавін, ніацин). Рослина має значну антиоксидантну активність, що може сприяти її потенціалу у профілактиці та лікуванні захворювань, пов'язаних з окислювальним стресом, таких як серцево-судинні захворювання, діабет та рак.

Синоніми:
Колючий гарбуз.

Родина:
Гарбузові (Cucurbitaceae)

Підродина:
Гарбузові (Cucurbitoideae)

Походження:
природний ареал цього виду тягнеться від Індійського субконтиненту до М'янми.

Кількість насіння:

2 шт.

Дата надходження:
січень 2026 року.

Розташування:
віддає перевагу яскравому світлу або дуже легкій півтіні, в тіні дрібніє, погано цвіте і плодоносить.

Полив:
рясний, але без застою води. Між поливами ґрунт повинен злегка підсихати.

Добриво:
у період вегетації кожні 3-4 тижні підгодовують повним мінеральним або органічним добривом з приблизним складом NPK 5-10-10.

Земля:
пухкий поживний ґрунт, із слабокислою або нейтральною реакцією. Необхідно забезпечити хороший дренаж ґрунту, щоб запобігти перезволоженню, яке може призвести до гниття коріння.

Температурний режим:
оптимальна температура 22-30°С, при температурі нижче 18°С зростання зупиняється.

Розмноження:
насінням та живцями. Насіння замочити на добу, висадити на глибину близько 1-2 см і пророщувати в вологому ґрунті при температурі близько 22-25°С. Можна тримати насіння у вологих серветках, поки вони не проклюнуться, а потім висадити в ґрунт. Іноді злегка надпилюють оболонку для прискорення проростання. Грунт постійно повинен залишатися вологим, але не мокрим. Живці беруть з нижніх пасинків і укорінюють при температурі не нижче 25°С у воді або в суміші торфу та піску під укриттям.

Особливості вирощування:
урожай зазвичай збирають, коли плоди молоді та ніжні, як правило, приблизно через 120 днів після посадки. Плоди слід збирати до того, як вони повністю дозріють та затвердіють.
Запитання, відповіді, думки та коментарі

Поки що коментарів немає...
Ви можете бути першим хто залишив своє питання або коментар!