Вельвічія дивовижна - Welwitschia mirabilis

Опитування

Єдиний представник сімейства Вельвічієвих. Цю унікальну, незвичайну рослину важко зустріти в приватних колекціях, та й у ботанічних садах вона рідкісний гість. На жаль, і в природі вважається видом, що вимирає.

Опитування

Інформація Обговорення

Детальна інформація

Опис:
багаторічна вічнозелена рослина, з коротким, не більше 50 см, широким стовбуром, схожим на пеньок. З віком діаметр стовбура може досягати 1,5 м. Корінь товстий, стрижневий, росте вертикально вниз на глибину 1,5-3 м, переважно він виконує роль якоря, утримуючи рослину в піску при сильному вітрі. На поверхні часто розташовуються кілька ниткоподібних коренів, що вбирають вологу з поверхні ґрунту. За все довге життя рослини, а це кілька сотень років, у неї з'являється всього 2 справжніх супротивних шкірястих листка. Перші 2 сім'ядольні листи опадають лише через 1,5-2 роки. Справжнє листя росте дуже повільно, подовжуючись на рік всього на 8-15 см, залежно від навколишніх умов, і досягаючи в довжину декількох метрів (знайдені рослини з довжиною листа понад 8 м). Під впливом сильних вітрів доросле листя розривається вздовж на довгі смуги, кінці їх засихають. Зацвітають саджанці у віці 3-5 років. Квіти зібрані в шишкоподібні суцвіття. Чоловічі суцвіття видовжені, лососевого кольору, жіночі – ширші, конусоподібні, синьо-зеленого кольору. Рослина дводомна - чоловічі та жіночі суцвіття знаходяться на різних рослинах.

Цікаві факти:
Вельвічію називають парадоксом пустелі. Вона зустрічається тільки на вузькій прибережній смузі найспекотнішої і найгарячішої пустелі Наміб, заходячи в глиб материка не далі 100 км. І більше ніде у світі. При цьому вона ніколи не росте групами, всі рослини розташовуються на пристойній відстані одна від одної, і це при тому, що рослина дводомна і розмножується тільки насінням. Дивно, що вона взагалі збереглася до наших часів.
До того ж, листя у неї цілком їстівне, його вживають не тільки тварини, а й місцеве населення, називаючи його "пустельною цибулею".
Парадоксальний і спосіб харчування вельвічії: вологу вона отримує не завдяки своєму довгому кореню, а виключно завдяки численним продихам з обох боків листя. Цих продихів у вельвічії більше, ніж у будь-якої іншої рослини у світі.

Родина:
Вельвічієві (Welwitschiaceae)

Походження:
Південно-Західна Африка (Намібія)

Розташування:
сонячне

Полив:
в природі рослина отримує вологу з прибережних туманів, вбираючи її численними продихами, розташованими на обох поверхнях листа. Тому необхідні регулярні обприскування. Ґрунт теж повинен бути постійно вологим.

Добриво:
підживлюють зрідка комплексними добривами для сукулентів.

Земля:
ґрунт повітропроникний, що містить велику частку крупнозернистого піску, дрібного гравію (1 мм), великого перліту або базальтової крихти.

Розмноження:
тільки насінням. Перед посівом насіння обробити фунгіцидом, оскільки вони схильні до грибкових хвороб. Висаджувати в трохи зволожену суміш піску, перліту, вермікуліту на невелику глибину (2-3 мм). Температура має бути близько 25-28°С. Невелике зниження нічної температури на 5-8°С прискорить проростання. Насіння потрібно щодня оглядати, стежити за вологістю ґрунту (не перезволожити!), обприскувати розчином фунгіциду.
Запитання, відповіді, думки та коментарі

Поки що коментарів немає...
Ви можете бути першим хто залишив своє питання або коментар!