Молочай Купера - Euphorbia cooperi

У продажу з
жовтня 2026

50 грн. Насіння у пакеті : 2

Додати до обраного

Ефектний африканський сукулент із потужною канделябровидною кроною. Його цінують за незвичайну форму, великі розміри та характерний силует, який майже не потребує складного догляду за відповідних умов. Проте молочний сік рослини дуже отруйний. Тому догляд за нею вимагає обережності, використання рукавичок і захисту очей, а також недопущення контакту дітей і домашніх тварин із рослиною.

Очікується незабаром

Сповістити про наявність

Інформація Обговорення

Детальна інформація

Опис:
великий вічнозелений сукулентний кущ (близько 2 м заввишки) або невелике дерево, що зазвичай сягає 2-9 (рідко до 12) м заввишки, діаметром до 30-40 см. Коренева система неглибока, сильно розгалужена. Стовбур і гілки зелені, циліндричні, соковиті, з віком утворюють щільну дерев’янисту тканину. При пошкодженні будь‑якої частини рослини виділяється рясний білий молочний сік (латекс). Гілки м’ясисті, загнуті вгору й розташовані мутовками до 9 штук, зрідка розгалужуються повторно. Нижні гілки найдовші, сягають 2,5 м, завдяки чому рослина набуває характерного канделябровидного вигляду. Стебла мають від 3 до 8 (частіше 4 або 5) глибоких граней (ребер), завширшки 5-20 см, з вираженими «крилами». Вони поділені на численні сегменти завдовжки приблизно 10-50 см. Уздовж крил сегментів розташовані парні міцні шипи завдовжки 3-10 мм. На старих гілках цей край стає пробковим. Листки дуже дрібні, дельтовидні, близько 1,5 мм завдовжки й завширшки, швидко опадають. Цвітіння відбувається на кінцевих сегментах гілок. Суцвіття розташовані на ребрах (крилах) кінцевих сегментів, між шипами. На кожному ребрі міститься 1-3 квіткові групи. Суцвіття представлені зеленувато‑жовтими циатіями (несправжніми квітками), що складаються з обгортки та кількох дрібних редукованих квіток усередині: однієї жіночої (з однією зав’яззю) та близько 5 чоловічих (з однією тичинкою). Плоди - невеликі тригранні трилопатеві коробочки. При достиганні вони змінюють колір із зеленого на червоний. Насіння дрібне, майже кулясте, 2,8-3,5 мм у діаметрі, з твердою оболонкою та гладкою поверхнею, сіро‑коричневе.

Цікаві факти:
назву роду Euphorbia валідно опублікував Карл Лінней у першому виданні Species Plantarum у 1753 році. Він закріпив за рослиною її давню назву Euphorbia. Рід був названий на честь Еуфорба (Euphorbus), особистого лікаря царя Мавретанії Юби ІІ, який використовував молочайні рослини в медицині. Вид названо на честь Томаса Купера (Thomas Cooper, 1815-1913) - відомого англійського ботаніка, садівника та збирача рослин. Він зібрав перші зразки Euphorbia cooperi у долині річки Умгени (нині провінція Квазулу‑Натал, ПАР). У 1900 році англійський ботанік і систематик Ніколас Едвард Браун (Nicholas Edward Brown, 1849-1934) включив Euphorbia cooperi до каталогу ботанічного саду, проте назва була наведена без повноцінного опису, тому ще не становила належної дійсної публікації виду в сучасному номенклатурному сенсі. У 1906-1907 роках офіційний опис виду дав німецький садівник і ботанік Альвін Бергер (Alwin Berger, 1871-1931) у своїй монографії Sukkulente Euphorbien.
Рослина потребує обережного поводження: молочний сік містить токсичні речовини, що викликають сильне подразнення шкіри й слизових, опіки очей та серйозні розлади при потраплянні всередину. Вона також токсична для собак, котів, коней та інших травоїдних тварин.

Синоніми:
Канделябровий молочай, Transvaal candelabra tree - Трансваальський канделябровий молочай.

Родина:
Молочайні (Euphorbiaceae)

Підродина:
Молочайні (Euphorbioideae)

Походження:
природний ареал цього виду простягається від Танзанії до Південної Африки.

Кількість насіння:

2 шт.

Дата надходження:
жовтень 2026 року.

Розташування:
світлолюбна рослина, потребує прямого сонця або легкої напівтіні. У тіні витягується й втрачає декоративність.

Полив:
у період росту потреба у воді помірна. Ґрунт між поливами має повністю просихати. У прохолодний період і за нестачі світла полив значно скорочують; за утримання в холодних умовах рослина може зимувати практично без води.

Добриво:
у період вегетації (раз на 3-4 тижні) використовують добрива для кактусів і сукулентів із пониженим вмістом азоту та підвищеним - калію й фосфору.

Земля:
грунт має містити великий відсоток розпушувачів (пісок, перліт, вермікуліт тощо) й обов’язково хороший дренаж, адже застій води може спричинити загнивання кореневої системи. Оптимальна суміш зі злегка кислою або нейтральною реакцією (pH 5,0-7,0).

Температурний режим:
у період вегетації оптимальні теплі умови близько 20-30°C. Узимку бажано утримувати при доброму освітленні й помірній температурі (10-15°C), одночасно різко скорочуючи полив. Допустиме короткочасне зниження температури до 5-8°C (критична температура -3°C), але за абсолютно сухого утримання.

Розмноження:
живцями, насінням. Насіння висівають у стерильний, добре дренований субстрат для кактусів і утримують у теплих умовах при температурі 20-25°C та постійній, але помірній вологості. Проростання може бути повільним і нерівномірним, тривати від 2 тижнів до кількох місяців. Ґрунт увесь час має бути злегка вологим, але не мокрим. Можливе також вегетативне розмноження живцями, проте при роботі з Euphorbia необхідно враховувати наявність їдкого молочного соку, працювати в рукавичках і захисних окулярах. Живці перед посадкою обов’язково підсушують.
Запитання, відповіді, думки та коментарі

Поки що коментарів немає...
Ви можете бути першим хто залишив своє питання або коментар!