Іпомея маврикійська - Ipomoea mauritiana

Цікаві факти:

рід Ipomoea був названий шведським ботаніком Карлом Ліннеєм (Carl Linnaeus) у 1753 році в його праці Species Plantarum. Назва роду походить від грецьких слів: ips («черв’як») + homoios («схожий»), що пов’язано з виткими стеблами рослин — вони «обвиваються, як черви».

Цей популярний вид описували різні фахівці в різних країнах, відносячи його до різних родів (Convolvulus, Batatas) та надаючи різні видові епітети. На сьогодні офіційно прийнята назва виду - Ipomoea mauritiana, опис якого дав австрійський ботанік, хімік, лікар і професор Віденського університету Ніколаус Йозеф фон Жакен (Nikolaus Joseph von Jacquin, 1727-1817) у праці Collectanea ad Botanicam, що побачила світ наприкінці 1790 року й датована 1791-м. Видова назва mauritiana пов’язана з острівною державою Маврикій (Mauritius), розташованою в Індійському океані, і відображає походження типового зразка, з яким працював Ніколаус Жакен, складаючи опис.

Ця рослина є дуже популярним лікарським засобом у багатьох країнах завдяки бульбовим кореням, багатим на біологічно активні речовини. Дослідження підтверджують її антиоксидантні, протизапальні, антибактеріальні та гіпохолестеринемічні (знижують рівень холестерину) властивості. Корінь у великих кількостях збирають у дикій природі в Індії та продають на місцевих ринках. Там рослина відома під назвою Vidari kand (Відарі канд), цінується як «зміцнювальний корінь», входить до складу препаратів, що відновлюють сили та сприяють довголіттю. Її також культивують в Індонезії заради цих лікувальних бульб, а в Аюрведі відвар із бульбових коренів використовують для приготування особливого лікувального вина.