Драцена Пірсона - Dracaena pearsonii

- У продажу з липня 2025
Додати до обраного
Якщо ви любите рослини незвичайного вигляду, що дивують своєю архітектурою, то ця карликова драцена, що утворює пучки дуже товстого, жорсткого, циліндричного, блідо-зеленого листя, розташованого віялом - саме для вас. Хоча можливо, вона більш відома під своєю старою назвою – Sansevieria peasonii (Сансевієрія Пірсона).
Очікується незабаром
-
Детальна інформація
Опис:
приваблива сукулентна рослина, що утворює щільний пучок вертикального листя висотою до 1 м, що розростається з підземного кореневища. Коричневато-сіро-зелене листя зібране у віяло, товсте, циліндричне, що перекриває один одного біля основи, з неглибокими поздовжніми канавками, що проходять по всій довжині листа і закінчуються гострим кінчиком. При досить яскравому освітленні утворює колос із рожево-коричневими або синьо-ліловими ароматними квітками, що розкриваються вночі. Цвітіння спорадичне і нерегулярне, може настати будь-якої пори року. Після цвітіння формує округлі помаранчеві ягоди, які охоче поїдають птахи.
Цікаві факти:
Сансевієрія Пірсона багато в чому схожа на Сансевієрію циліндричну, але з більш сірим і товстим листям, розташованим щільніше і з більш помітними борозенками.
Вперше рослина була описана як Sansevieria pearsonii у 1911 році британським ботаніком N. E. Brown (Nicholas Edward Brown, 1849 – 1934) у журналі Bulletin of Miscellaneous Information Kew. Назву роду дано на честь Раймондо де Сангро, сьомого князя Сансеверо (італ. Raimondo di Sangro, VII principe di Sansevero, 30 січня 1710 - 22 березня 1771), італійського покровителя садівництва в Неаполі. Він не був садівником у прямому значенні, та його образ став символом інтелектуального патронату, зокрема й у ботаніці. Його ім'я збереглося у науковій номенклатурі, що робить його унікальним прикладом культурного впливу на систематику рослин. Видовий епітет названий на честь професора Генрі Гарольда Уелча Пірсона (Henry Harold Welch Pearson, 1870-1916), британського ботаніка, який працював у Південній Африці, засновника та першого директора Національного ботанічного саду Кірстенбош.
У 2014 році вчені Пей-Луен Лю (Pei-Luen Lu) та Кліффорд В. Морден (Clifford W. Morden) опублікували дослідження в журналі Systematic Botany, де на основі аналізу ДНК запропонували об'єднати рід Sansevieria з родом Dracaena. Це рішення було прийнято провідними ботанічними базами даних, включаючи Plants of the World Online Королівських ботанічних садів Кью, де тепер використовується ім'я Dracaena pearsonii (NEBr.).
У квітницьких колах та в англомовних джерелах часто зустрічається назва Rhino Grass (носорогова трава). Таку назву можна пояснити асоціацією з листям Dracaena pearsonii. Вони жорсткі, циліндричні, що вертикально ростуть та нагадують списи або роги. Їхня форма і текстура асоціюється з масивним рогом носорога, особливо коли рослина виростає в щільні пучки. Крім того, рослина родом із посушливих регіонів Південної Африки, де мешкає і сам носоріг – це посилює асоціацію. А стійкість до посухи та суворих умов робить її «сильною» травою, що ніби натякає на витривалість носорога.
Синоніми:
Sansevieria pearsonii - Сансевієрія Пірсона, Sansevieria deserti - Сансевієрія пустельна, Rhino Grass - носорогова трава.
Родина:
Підродина:
Походження:
південна частина Африки. Її природний ареал охоплює Анголу, Намібію, Зімбабве, Ботсвану та Південну Африку.
Кількість насіння:
5 шт.
Дата надходження:
липень 2025 року.
Розташування:
максимально світле, але добре росте і в півтіні, і в легкій тіні.
Полив:
нечастий, помірний, особливо у зимові місяці. Обприскувати рослину не слід, тому що краплі вологи можуть потрапити в пазухи листя і викликати їхнє гниття. Корисно протирати листя вологою тканиною, щоб очистити їх від пилу.
Добриво:
з квітня по вересень щомісяця потроху підгодовують добривами для сукулентів. Рослина добре реагує на підвищений вміст у ґрунті кальцію та фосфору. Надлишковий вміст азоту небажаний і може спричинити загибель рослини.
Земля:
субстрат потрібен пухкий, добре проникний, із слабокислою чи нейтральною реакцією. Не переносить застою води. Також можна використовувати готовий грунт для сукулентів.
Температурний режим:
оптимальна температура взимку 10-15°C, при цьому рослині не потрібен полив. Влітку оптимально 15-25°C. Витримує короткочасне зниження температури до 0°C.
Розмноження:
живцями, розподілом куща, відростками кореневища, насінням. Насіння замочують у теплій воді на 1-2 години. Висівають у суміш торфу та піску (перліту, вермікуліту) неглибоко, тільки злегка присипавши, накривають склом або плівкою та пророщують при температурі 25-28°С. Періодично провітрювати та обприскувати, уникати перезволоження та пересихання посівів.
-
Запитання, відповіді, думки та коментарі
Поки що коментарів немає...
Ви можете бути першим хто залишив своє питання або коментар!