Телопея прекрасна - Telopea speciosissima
- У продажу з березня 2026
Додати до обраного
Цей ефектний вид цінується за великі яскраво-червоні суцвіття та декоративне листя. Це квітковий символ Нового Південного Уельсу й одна з найвідоміших та найвражаючих місцевих рослин Австралії. Цей вид широко культивується для ринку зрізаних квітів як в Австралії, так і за кордоном. Його форма та колір стали одним із впізнаваних образів австралійської флори.
Очікується незабаром
-
Детальна інформація
Опис:
міцний, прямостоячий, розгалужений вічнозелений кущ заввишки до 4 м, хоча зазвичай не перевищує 2 м. Листки від обернено-ланцетних до обернено-яйцеподібних або майже клиноподібних, цілокраї чи з різним ступенем зубчастості, з виразним жилкуванням, шкірясті, завдовжки 8-25 см і завширшки 2-6 см, темно-зеленого кольору, розташовані почергово та по спіралі. Квітки у щільних, яйцеподібних або кулястих верхівкових суцвіттях діаметром 10-15 см (у культурі бувають і більші), що містять до 250 окремих квіток із трубчастою яскраво-червоною оцвітиною, які розкриваються послідовно від основи до центру. Розмір і форма квіток можуть значно варіювати, як і діапазон природних забарвлень, хоча більшість із них - від алого до карміново-червоного чи рожево-малинового. Біля основи суцвіття розташовані великі, червоні, яйцеподібно-ланцетні, листоподібні приквітки завдовжки близько 9 см. Після цвітіння утворюються дерев’янисті насіннєві стручки до 15 см завдовжки, які розкриваються вздовж однієї зі сторін. Світло-коричневі насінини мають одне крило, що допомагає їм поширюватися, але відразу відпадає.
Цікаві факти:
рід Telopea був встановлений шотландським ботаніком Робертом Брауном (Robert Brown, 1773-1858) у 1810 році. Назва Телопея походить від грецького telopos, що означає «видимий здалеку», і вказує на яскраві квіти, добре помітні з будь-якої відстані. Вид Telopea speciosissima був описаний значно раніше - вперше його описав англійський ботанік Джеймс Едвард Сміт (James Edward Smith, 1759-1828) у 1793 році під назвою Embothrium speciosissimum. Пізніше Браун переніс його до нового роду Telopea, надавши сучасне біноміальне ім’я Telopea speciosissima. Видовий епітет speciosissima утворений від прикметника speciosus («красивий, прекрасний») із суфіксом -issima, що виражає найвищий ступінь - «найпрекрасніший», «найвеличніший». У ботанічній традиції такі епітети перекладають не буквально («прекрасніший»), а простіше - «прекрасний». Тому закріпилася назва «Телопея прекрасна», а не «прекрасніша».
Telopea speciosissima була оголошена офіційною квітковою емблемою Нового Південного Уельсу 24 жовтня 1962 року. Квітка зображена на гербі та прапорі Нового Південного Уельсу, а також часто використовується в дизайні логотипів і сувенірної продукції. Її форма та колір стали одним із впізнаваних образів австралійської флори. Її ім’ям (Telopea) названо один із районів на північному заході Сіднея. Англійський ботанік Джеймс Едвард Сміт, який першим побачив і описав цю рослину, стверджував, що це «найбільш дивовижна квітка, яка росте на родючій землі Нової Голландії» (старовинна назва Австралії). Місцеві жителі особливо шанують її, адже вона «nectare copioso abundat» (у великій кількості містить нектар), і вони п’ють просто з квітки багатий медовий сік. Також із нього готують різні напої.
Синоніми:
Embothrium speciossimum - Емботріум прекрасний, Waratah - Варата, це назва, дана рослині корінним населенням племені Еора.
Родина:
Походження:
Австралія (східна частина Нового Південного Уельсу).
Дата надходження:
березень 2026 року.
Розташування:
сонячне або злегка затінене місце, захищене від сильних вітрів, рослини погано ростуть у сильно затінених місцях.
Полив:
регулярний, помірний, м'якою водою, періодично трохи підкисленою. Коріння в жодному разі не повинно пересихати, однак і не повинно залишатися занадто вологим.
Добриво:
з весни до середини літа щомісяця підгодовують комплексним мінеральним добривом зі зниженим вмістом фосфору. Використовуйте спеціалізовані мінеральні або органо-мінеральні добрива для камелій, рододендронів та азалій. Вони підтримують необхідну кислотність ґрунту. Восени та взимку підживлення скоротити, за сезон підгодувати 2-3 рази і слабшою концентрацією.
Земля:
пухкий, добре дренований грунт з нейтральною або кислою реакцією. Добре росте як на бідних ґрунтах, так і на поживних. Не переносить вапно і надлишок фосфору (типово всім протейних).
Температурний режим:
оптимальна цілорічна температура становить 15–30 °C, але взимку допустиме більш прохолодне утримання при 5–10 °C. Рослина короткочасно морозостійка щонайменше до –5 °C: хоча листки й пагони гинуть, вона відростає від кореня. Надмірне тепло може спричинити опіки листків та зневоднення.
Розмноження:
насінням і напівздерев’янілими живцями з використанням гормонів коренеутворення. Насіння замочують на ніч у теплій воді, але можна висівати й без попередньої обробки в суміш піску та верхового торфу на глибину 0,5 см, накриваючи плівкою чи склом. Пророщують при температурі 18–22 °C, без надмірного зволоження. У природі насіння проростає після пожеж, тому рекомендується замочувати його саме в димній воді або злегка присипати ґрунт сухим димом для підвищення рівномірності сходів. Насіння протейних проростає довго: доведеться чекати від 3–6 тижнів до кількох місяців.
Особливості вирощування:
квіти можна зрізати для прикраси інтер'єру або видалити з рослини після закінчення цвітіння, обрізавши пагони щонайменше до половини їхньої довжини. Регулярне обрізання підвищує естетичну привабливість та здоров'я рослини, забезпечуючи міцне цвітіння наступного сезону.
-
Запитання, відповіді, думки та коментарі
Поки що коментарів немає...
Ви можете бути першим хто залишив своє питання або коментар!