Сандерсонія помаранчева - Sandersonia aurantiaca

40 грн.

Ці дуже декоративні, схожі на ліхтарики квіти користуються загальним захопленням і високо цінуються як прикраса саду, і як витончені контейнерні рослини, і як ты, що довго стоять у букетах. Помаранчево-жовті квіти, що нагадують крихітні китайські ліхтарики, мають ексклюзивний тропічний вигляд, який робить їх справжньою приманкою для очей.

Купити

Насіння у пакеті : 2

Додати до обраного

Інформація Обговорення

Детальна інформація

Опис:
прямостоячий або напівпрямостоячий, листопадний геофіт, що досягає висоти від 60 см до 1 м, з однорічною надземною частиною і багаторічною підземною бульбоцибулиною. Однорічні бульбоцибулини круглі, а багаторічні складаються з двох здутих, з'єднаних часток. Після періоду спокою, нове зростання починається навесні. Повітряні стебла тонкі, трав'янисті, прості або іноді з бічною гілкою. Листя, довжиною 5-10 см і шириною 1-3 см, яскраво-зелені супротивні довгасто-ланцетні, іноді з вусиками на верхньому кінчику. Листя росте по черзі вздовж стебла і має помітну центральну жилку, що йде від основи до кінчика, з менш помітними вторинними жилками. Краї листя цілісні. Елегантні, схожі на ліхтарики квіти ростуть на довгих, дугоподібно вигнутих квітконіжках, що утворюються в пазухах листя, вони розпускаються знизу вгору вздовж стебла і бувають у відтінках від блідого до темно-жовтогарячого. Плід - тупа, трибороздчаста коробочка, що містить безліч дрібних, твердих коричневих насінин. Бульби отруйні, як у багатьох представників цього сімейства.

Цікаві факти:
монотипний рід, що складається всього з одного виду – Sandersonia aurantiaca. Названа на честь шотландського журналіста і любителя-ботаніка Джона Сандерсона, який її знайшов у Квазулу-Наталі в 1851 році. Видовий епітет aurantiaca (лат.) відноситься до помаранчевого кольору квіток. Популярна назва "різдвяні дзвіночки" прийнята, оскільки рослини зазвичай цвітуть у дикій природі у Південній півкулі під час Різдва.

Кореневища Sandersonia aurantiaca традиційно використовувалися народом зулу як афродизіак, а листя також використовувалися в поєднанні з іншими рослинами в настоях для ванн як захист від зла. У бульбах є з'єднання колхіцин, і тому всі частини рослини слід вважати потенційно токсичними, як і в інших представників цього роду.

Хоча Сандерсонія перебуває під загрозою зникнення в її рідному середовищі, але вона успішно вирощується в багатьох країнах як декоративна та зрізувальна культура. Так, наприклад, виробники цибулинних квітів у Новій Зеландії успішно вивели цю рослину на ринок, і з середини 1990-х років вона стала другою за значимістю експортною культурою зрізаних квітів у цій країні після орхідей.

Синоніми:
різдвяні дзвіночки, золота конвалія, китайська лілія-ліхтарик.

Родина:
Пізньоцвітові (Colchicaceae)

Походження:
Південної Африки.

Кількість насіння:

2 шт.

Дата надходження:
грудень 2024 року.

Розташування:
віддає перевагу повному ранковому сонцю в поєднанні з полуденною тінню або яскраве розсіяне світло протягом якомога більшої частини дня.

Полив:
влітку та навесні помірний, регулярний, після легкого підсихання верхнього шару ґрунту. Земляний ком повинен бути весь час трохи вологим. Взимку, у період спокою, рослину не поливають. Для бульбоцибулин дуже важливий період сухого спокою.

Добриво:
з весни і до закінчення цвітіння поливають комплексним добривом для квітучих рослин двічі на місяць. Перед цвітінням бажано полити добривом із підвищеним вмістом фосфору.

Земля:
добре дренований і добре аерований, злегка кислий поживний грунт з великою часткою піску.

Температурний режим:
пагони відмирають природним чином наприкінці сезону. Взимку бульби зберігають у сухому місці при температурі 5-7°C, з наближенням весни їх переносять у тепліше місце і зрідка обприскують або поміщають у вологий мох до появи паростків.

Розмноження:
насінням, розподілом бульбоцибулин. Насіння замочити на добу у теплій воді, висадити на глибину 0,5 см або помістити у вологі серветки та витримати у холодильнику при температурі 5-6°C протягом трьох місяців. Потім пророщувати за температури 20-25°C. Сходять довго, від 1 до 3 місяців. Непроросле насіння може сходити на другий і навіть на третій рік. Можна перед посадкою злегка скарифікувати насіння, це збільшує відсоток схожості в перший рік.

При розподілі бульби, гострим ножем розрізають місце з'єднання двох часток, щоб отримати дві бульбоцибулини, кожна з яких має точку зростання. Поверхню зрізу потрібно підсушити і можна злегка посипати фунгіцидом. Бульби висаджують у пухкий поживний ґрунт на глибину 4-6 см, залежно від розміру бульби. Поливають дуже обережно, щоб бульба не загнила. Найкраще висаджувати бульби, коли брунька вже почне рости.
Запитання, відповіді, думки та коментарі

Поки що коментарів немає...
Ви можете бути першим хто залишив своє питання або коментар!