Неогіменопогон паразитичний - Neohymenopogon parasiticus

У продажу з
листопада 2025

36 грн. Насіння у пакеті : 10

Додати до обраного

Екзотична красуня з ефектними суцвіттями з довгих трубчастих опушених білих квіток з ароматом жасмину, оточених довгими тонкими білими приквітками. У стабільних тепличних умовах може цвісти майже цілий рік, з короткими перервами на зростання нових пагонів. Незважаючи на назву, рослина зовсім не є паразитичною.

Очікується незабаром

Сповістити про наявність

Інформація Обговорення

Детальна інформація

Опис:
епіфітний, літофітний або наземний чагарник, напівлистопадний (листя можуть опадати під час плодоношення, залежно від умов вирощування), висотою близько 0,3-2 м. Листя яйцевидно-ланцетні або ланцетні, 8-21 см завдовжки і до 7-9 см шириною, загострені на верхівці. Молоде листя помітно опушене і стає блискучим з віком, опушення зберігається лише вздовж жилок. Черешок довжиною 0,5-2 см, волосистий. Суцвіття верхівкові, складні, що складаються з невеликих щиткових суцвіть з 2-7 квітками, кожне з яких забезпечене ланцетним або овально-ланцетним листоподібним білим або кремово-білим (іноді рожевим) ефектним приквітником до 8 см завдовжки. Трубка віночка 3-5,5 см завдовжки, розділена на 5 широкояйцевидних, розлогих часток, 0,5-1 см завдовжки. Віночок білий, зеленувато або жовтувато-білий, зовні опушений. Плід сухий, циліндричний, 1,5-2 см завдовжки.

Цікаві факти:
спочатку вид описав датський та англійський хірург і ботанік Натаніел Валліх (Nathaniel Wallich, 1786 – 1854) у 1829 р. під назвою Hedyotis parasitica. Він відніс його до великого і тоді дуже узагальненого роду Hedyotis (родина Rubiaceae). Рід Hymenopogon був офіційно опублікований Джорджем Доном у 1834 році, але автором роду був вказаний Натаніел Валліх, який запропонував цю назву, але не опублікував її сам офіційно, а публікацію здійснив Джордж Дон. Пізніше він переніс у цей рід і Hedyotis parasitica, опублікувавши його під назвою Hymenopogon parasitica. Назва Hymenopogon походить від грецьких слів hymen – «перетинка» та pogon – «борода». Ймовірно, вказує на тонкі перетинчасті або волосисті частини квітки, характерні для Hymenopogon.

Згодом з'ясувалося, що назва Hymenopogon виявилася омонімом (тобто збігається за написанням) з раніше опублікованою, в 1804 році, назвою Hymenopogon (або Hymenopogum) для роду мохів, і це відіграло велику роль у подальшій долі назви. У 1982 р. індійський ботанік, фахівець із систематики, насамперед із сімейства Rubiaceae (Маренові), Сігамоні Беннет (Sigamony Bennet, часто публікувався як S. S. Bennet), щоб уникнути омонімії створив новий рід - Neohymenopogon - буквально "новий Hymenopogon" (від neo- = новий).

Видовий епітет parasiticus латинського походження означає «паразитичний». Хоча насправді рослина не є паразитом, як випливає з назви, незважаючи на те, що зазвичай зустрічається на стовбурах великих дерев, на мохах або скелястих виступах у вологих долинах. Але вона практично не справжній паразит, а лише прикріплюється поверхнево, коріння просто використовують субстрат (мох, кора, перегній) для закріплення та поглинання вологи. Назва «parasiticus» відображає лише зовнішню подібність до паразитичних рослин, а не їх фізіологію.

Великі білі або вершково-білі приквітки ефектно виділяються на тлі зеленого листя, залучаючи комах-запилювачів не лише вдень, а й уночі. За оптимальних умов цвісти може практично цілий рік.

Родина:
Маренові (Rubiaceae)

Підродина:
Маренові (Rubioideae)

Походження:
від Гімалаїв до Китаю (Юньнань) та Індокитаю.

Кількість насіння:

10 шт.

Дата надходження:
листопад 2025 року.

Розташування:
віддає перевагу частковому сонцю і півтіні.

Полив:
влітку ґрунт має бути весь час вологим, але добре дренованим, без застою води, взимку полив помірний. Віддає перевагу підвищеній вологості повітря, любить обприскування.

Добриво:
використовуйте збалансоване добриво з високим вмістом азоту двічі на місяць під час зростання. Підживлення коригуйте за сезоном: взимку менше, влітку більше. Можна застосовувати режим чергування органічного та мінерального добрив.

Земля:
пухка, повітропроникна, з високим вмістом органічних речовин, із слабокислою реакцією: pH = 5,5-6,5. Якщо вирощувати рослину на шматку кори або пні (епіфітно), можна просто закріпити її на підкладці зі сфагнуму і обприскувати щодня – воно чудово розвивається і без традиційного ґрунту.

Температурний режим:
оптимальна цілорічна температура 18-26°C. Взимку може витримувати короткочасне зниження температури до 0°C.

Розмноження:
насінням, живцями. Насіння можна замочити на кілька годин або на ніч у теплій воді чи розчині стимулятора (наприклад, епіну або гетероауксину), але можна і не замочувати. Розкласти по поверхні ґрунту, злегка втиснути, обприскати та накрити. Пророщувати у світлому теплому (23-25°C) місці. Грунт повинен постійно бути злегка вологим, але не сильно мокрим.

Особливості вирощування:
для підтримки декоративного вигляду потрібна періодична обрізка, видалення сухих або хворих гілок, відцвілих суцвіть і вкорочування пагонів, що розрослися, для збереження форми. Зосередьтеся на проріджуванні густих ділянок, щоб покращити циркуляцію повітря. Обрізка допомагає забезпечити більш пишне цвітіння та активне зростання.
Запитання, відповіді, думки та коментарі

Поки що коментарів немає...
Ви можете бути першим хто залишив своє питання або коментар!