Філодендрон променистий - Philodendron radiatum
- У продажу з червня 2026
Додати до обраного
Це один з найбільш ефектних крупнолистих філодендронів, відомих своїм ефектним глибоко розсіченим листям, яке з віком стає дедалі декоративнішим. Рідкісний і ефектний вид, що поєднує швидке зростання, виразну архітектуру та неповторну чарівність вологих тропічних лісів Центральної Америки.
Очікується незабаром
-
Детальна інформація
Опис:
сильноросла вічнозелена епіфітна або напівепіфітна ліана. У природі здіймається по стовбурах дерев за допомогою повітряних коренів, досягаючи значної висоти, іноді до 10-20 м. У культурі при наявності опори виростає до 2-3 м (іноді трохи більше). Стебло товсте, м’ясисте, діаметром від 2,5 до 5 см (у дорослих екземплярів у вузлах може бути до 12 см), забарвлення від зеленого до сіро-зеленого чи коричнюватого, з виразними вузлами та міжвузлями; поверхня з часом вкривається тонкими поздовжніми тріщинами. Міжвузля короткі у молодих рослин (менше 1 см), на лазячих пагонах видовжуються до 3-10 см. У вузлах утворює численні повітряні корені, що слугують для прикріплення до опори та всмоктування вологи. Катафіли (листові луски, які захищають молоді листки) великі, завдовжки 20-40 см, зелені з рожевим або рожево-коричневим відтінком, швидко всихають і опадають (на відміну від видів, у яких катафіли зберігаються як сухі волокна). Головна декоративна особливість виду - великі, глибоко перисто-розсічені листки. Ювенільні (молоді) листки цілісні, овально-стрілоподібні або слабко лопатеві; ступінь розсіченості зростає з віком рослини. Листкова пластинка дорослих листків велика, за формою широкоовальна, яйцеподібна чи трикутно-яйцеподібна, завдовжки 45-90 см і завширшки 30-70 см (у кімнатних умовах дещо менша). Основа листка глибоко серцеподібна. Верхня поверхня шкіряста, глянцева чи напівглянцева, насичено темно-зелена; нижня - блідіша, матова. Пластинка розсічена майже до центральної жилки на 5-13 пар лінійно-подовжених або ланцетних сегментів (доль). Долі прямі або трохи серпоподібно вигнуті, завширшки 2-5 см, із загостреними верхівками, розходяться променисто. Синуси (виїмки між долями) округлі, широкі. Центральна жилка потужна, сплощена. Первинні бічні жилки (по одній на кожну долю) чітко виступають з нижнього боку. Вторинні жилки тонкі, сітчасті. Черешок округлий у перерізі або трохи сплощений, щільний, завдовжки 40-90 см (іноді до 110 см). Поверхня гладка, матова, темно-зелена, без вираженого опушення чи бородавчастості. Соцвіття, що складаються з початка та покривала, розвиваються у пазухах листків, зазвичай по 1-3 на вузол. Квітконос прямостоячий, міцний, завдовжки 8-15 см. Покривало 15-25 см, у середині трохи стягнуте, утворюючи виразний поділ на трубчасту основу й розгорнуту пластинку. Забарвлення мінливе: зовнішня сторона трубки зазвичай темно-зелена з пурпуровим чи багряним відтінком, пластинка зовні зеленувато-біла або кремова. Усередині трубка інтенсивно винно-червона, вишнева чи темно-бордова, а пластинка - кремово-біла. Початок циліндричний, трохи звужений до верхівки, коротший за покривало (12-20 см), поділений на жіночу, стерильну та чоловічу зони. Базальна жіноча частина (близько 4-6 см) складається з щільно розташованих маточкових квіток зеленувато-кремового кольору. Інтеркалярна стерильна зона (1,5-3 см) утворена стерильними чоловічими квітками, що слугують для приваблення та живлення жуків-запилювачів. Апікальна чоловіча частина (7-11 см) складається з фертильних тичинкових квіток кремово-білого кольору. Плоди - дрібні ягоди, обернено-яйцеподібні, при достиганні стають м’якими, білуватими або блідо-жовтими. Містять кілька дрібних, поздовжньо ребристих насінин. Цвітіння у кімнатних умовах рідкісне, зазвичай спостерігається у великих дорослих рослин в оранжереях; у природі - регулярне, в сезон дощів.
Цікаві факти:
рід Philodendron був встановлений австрійським ботаніком і спеціалістом з ароїдних Генріхом Вільгельмом Шоттом (Heinrich Wilhelm Schott, 1794-1865) у 1829 році. Він увів назву для групи ароїдних рослин, що вирізнялися великими листками та характерною будовою суцвіття, опублікувавши її у Wiener Zeitschrift. Спочатку Шотт використовував написання Philodendrum, але згодом закріпилася сучасна форма Philodendron. Назва походить від грецьких слів philo- «люблячий» і -dendron - «дерево», буквально «той, що любить дерево» (натяк на епіфітний спосіб життя, відображає звичку ліани поширюватися на деревах).
Вид Philodendron radiatum описаний тим самим Шоттом у 1853 році та опублікований в Oesterreichisches Botanisches Wochenblatt. Вид морфологічно надзвичайно мінливий. Він включає дві різновидності: типову (var. radiatum) з глибоко розсіченими листками та var. pseudoradiatum зі слабко надрізаними листковими пластинками. Видовий епітет radiatum походить від латинського radiatus («променистий, сяючий»); він описує характерну форму дорослих листків: великі, глибоко перисто-розсічені, з сегментами, що розходяться радіально від центральної жилки подібно до променів - звідси й назва «променистий». Саме ця особливість одразу вирізняє вид серед багатьох інших філодендронів.
Родина:
Підродина:
Ароїдні (Aroideae)
Походження:
тропічні ліси Центральної та Південної Америки: від Мексики до Колумбії.
В продажі:
насіння базового різновиду (Philodendron radiatum var. radiatum) з найбільш глибоко і симетрично розсіченим листям і відносно рівномірними по ширині сегментами.
Кількість насіння:
2 шт.
Дата надходження:
червень 2026 року.
Розташування:
яскраве розсіяне світло, влітку бажано виносити на вулицю, але не під пряме сонячне проміння, а в легку півтінь. Пряме полуденне сонце викликає знебарвлення та опіки листових пластин. При нестачі світла міжвузля витягуються, листя дрібніє і втрачає характерну глибоку розсіченість.
Полив:
влітку регулярний рясний після просихання верхнього шару субстрату приблизно на третину або до половини висоти горщика. Рослина легше переносить легке короткочасне просушування, ніж систематичне перезволоження. Вода має бути м'якою, відстояною та кімнатною температурою.
Добриво:
в період активної вегетації (березень - жовтень) підгодовують кожні два тижні комплексним мінеральним добривом для декоративно-листяних рослин зі збалансованим NPK (наприклад, співвідношення NPK приблизно 20-20-20 або 18-18-18), можна використовувати добрива з підвищеним азотом для листя і багаті на магній, добре зарекомендувала себе формула 15-5-10. Взимку та восени - або не удобрюють взагалі, або раз на 1-2 місяці (якщо рослина продовжує рости при хорошому освітленні).
Земля:
ідеально підійде добре дренована, багата на органіку слабокисла грунтова суміш (pH значення якої становить 5,1-6,5). Суміш, що включає торф, перліт та кору, імітує умови природної лісової підстилки та сприяє здоровому зростанню.
Температурний режим:
влітку ідеальна температура 22-28°C, взимку - оптимально 16-20°C. При температурі нижче 15°C потрібно скоротити полив (ґрунт повинен майже повністю просихати між поливами) і виключити протяги та холод від вікон та підвіконь. Нижче 10°C зростання припиняється, рослина може отримати холодові ушкодження.
Розмноження:
насінням, стебловими живцями. Насіння замочити на добу у теплій воді, розкласти по поверхні субстрату, присипати дуже тонким шаром ґрунту або піску (1-2 мм), обприскати та накрити прозорою кришкою або плівкою. Пророщувати у світлому (але без прямого сонця) місці за температури 26-30°C, при підвищеній вологості. Зниження температури нижче 22°C різко гальмує процес або викликає загнивання. Сходять довго, від 3 до 8 тижнів і та більше, і нерівномірно.
Особливості вирощування:
листки молодих сіянців цілісні й нагадують сердечка. Перші характерні розсічення (пальчасто-лопатевої форми) починають формуватися лише в міру дорослішання ліани, зазвичай на 5-8‑му листку, за умови доброго освітлення та наявності вертикальної опори.
-
Запитання, відповіді, думки та коментарі
Фотографії Філодендрону променистого
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
сіянець
-
молода рослина
-
молоде листя
Поки що коментарів немає...
Ви можете бути першим хто залишив своє питання або коментар!