Пасифлора смердюча (гібіскусолиста) - Passiflora foetida v.hibiscifolia

100 грн.

Додати до обраного

Дуже декоративна ліана. Цвіте рясно і утворює яскраві їстівні плоди, оточені "пухнастими" приквітками. Рослина популярна у флористів.

Тимчасово недоступно

Сповістити про наявність

Інформація Обговорення

Детальна інформація

Опис:
вічнозелена швидкоросла ліана з міцними, здерев'яніючими стеблами. Молоді стебла тонкі та жилисті, вкриті жовтими липкими волосками. Листя темно-зелене, три-п'ятилопатеве, слаборозсічене, нагадує листя гібіскуса. Відмінними особливостями цього виду є великі перисто-розсічені приквітки, які повністю огортають дозріваючий плід, численні чарівні невеликі білі, рожеві, блакитні, фіолетові або кремові квітки до 6 см в діаметрі і порівняно невеликі, до 3 см в діаметрі, округлі їстівні плоди жовтого або помаранчевого забарвлення.

Цікаві факти:
Дуже декоративна ліана. Квіти невеликі, але численні, а після цвітіння дозрівають яскраві їстівні плоди, оточені "пухнастими" приквітками. Ці привабливі приквітки насправді дуже підступні - вони вкриті дрібними липкими крапельками, до яких прилипають комахи і, мабуть, служать рослині додатковим харчуванням. Видова назва foetida (смердюча) характеризує ще одну особливість цієї пасифлори – при пошкодженні або дотику листя та стебла видають своєрідний запах. Але, незважаючи на це, молоде листя та стебла є їстівними і широко використовуються в народній медицині. Зокрема, сушене листя вживають у вигляді чаю при проблемах зі сном та нервових розладах. Плоди Пасифлори смердючої невеликі, всередині містять багато насіння, оточеного солодкою ароматною, соковитою м'якоттю. На Філіппінах плоди цієї пасифлори називають "Маленька Мері".

Синоніми:
Пасифлора мінлива, Дика маракуйя

Родина:
Пасифлорові (Passifloraceae)

Походження:
південно-захід США (південний Техас і Арізона), Мексика, країни Карибського басейну, Центральна Америка і більша частина Південної Америки

В продажі:
молоді саджанці

Розташування:
воліє яскраве світло або легку півтінь, в тіні розвиває пишну зелень, але не цвіте.

Полив:
влітку рясний, але без застою води, зайву воду з піддонів треба відразу зливати. Взимку полив зменшують, але стежать, щоб не сильно пересихав ґрунт. Рослина терпима до посухи.

Добриво:
з березня по серпень підгодовують 2-3 рази на місяць, чергуючи підживлення повним мінеральним та органічним добривом.

Земля:
субстрат складається з суміші торф'яної, дернової або перегнійної землі та піску (1:1:1). Реакція ґрунту має бути нейтральною або слабокислою. Взагалі, рослина до ґрунту невимоглива, головне, щоб він був пухким та поживним. Не любить залужування.

Температурний режим:
взимку рекомендується утримувати при температурі 15°С. Але може зимувати і за нормальної кімнатної температури. Дорослі рослини витримують короткочасне зниження температури до -6°С.

Розмноження:
насінням і напівздерев'янілими живцями. Насіння замочити на 24-48 годин у воді 25-30°С, краще в термосі. Висадити в пухкий, злегка вологий ґрунт на глибину 0,5 см, пророщувати у світлому місці за температури 25°С і вище. Ґрунт весь час повинен залишатися вологим, але не мокрим. Насіння має досить щільну оболонку, тому його перед посадкою бажано скарифікувати, інакше сходи розтягуються на 2-3 місяці. Прискорити проростання насіння може підігрів ґрунту до 25-30°С. Але навіть за добрих умов проростають нерівномірно, від 1 місяця до року.
Запитання, відповіді, думки та коментарі

Поки що коментарів немає...
Ви можете бути першим хто залишив своє питання або коментар!