Яблуня Саржента - Malus sargentii

Є в наявності

Новинка

42 грн. Насіння у пакеті : 2

Додати до обраного

Одна з найкрасивіших і найпривабливіших декоративних яблунь. Низька, розлога, з елегантними дугоподібними гілками, вона навесні буквально покривається хмарою біло-рожевих квітів. Восени вона посипана, як намистинами, численними яскраво-червоними плодами, які тримаються на гілках до зими, прикрашаючи сад та залучаючи птахів. Дуже цінується серед аматорів бонсай.

Кількість пакетів

Інформація Обговорення

Детальна інформація

Опис:
листопадний густий чагарник або невелике дерево заввишки 1,5-3 м і шириною до 4 м, помірного темпу зростання. Крона широка, розлога, часто майже зонтикоподібна. Пагони тонкі, пониклі, іноді злегка колючі. Листя невелике, 3-8 см, мінливої форми: від яйцеподібних до вузькоеліптичних або слабо трилопатевих, край нерегулярно зубчастий, навесні світло-зелені, восени жовті, оранжеві або червонуваті. Цвітіння дуже рясне та декоративне. Квітки ароматні, іноді поодинокі, але частіше зібрані по 3-5 штук на тонких квітконіжках до 2,5 см завдовжки. Бутони рожеві, розкриваються у білі квітки зі світло-жовтими тичинками, діаметром близько 2,5-3 см. Плоди численні та дуже дрібні, близько 1 см, яскраво-червоні або малинові, довго тримаються на гілках, іноді до зими. Їстівні, але кислі, тому переважно використовуються в декоративних цілях і як корм для птахів.

Цікаві факти:
ця яблуня була знайдена в 1892 році в солонуватих болотах на північному острові Японії - Хоккайдо. Її вперше виявив американський ботанік Чарльз Спрег Сарджент (Charles Sprague Sargent, 1841-1927), дослідник японської флори, директор Арнольд-арборетуму Гарвардського університету. Він ввів її в культуру як різновид Malus toringo (Яблуня торінго, Яблуня Зібольда або дрібноплодова яблуня), без окремого латинського імені. В 1906 році американський дендролог Альфред Редер (Alfred Rehder, 1863-1949), який працював в Арнольд-арборетумі, офіційно описує таксон як Malus toringo var. sargentii, увічнивши таким чином ім'я Чарльза Сарджента. Пізніше, 1915 року, Альфред Редер виділив цю яблуню в окремий вид, Malus sargentii (Яблуня Саржента). Але ботаніки досі розходяться в думках щодо того, чи ця рослина є окремим видом або різновидом Malus toringo, тому в літературі можна зустріти обидві назви.

Ця яблуня дуже декоративна усі чотири сезони. Весною радує квітами, кущ буквально покривається масою білих квіток з рожевими бутонами. Цвітіння настільки щільне, що гілок майже не видно - виглядає як повітряна хмара. Влітку вкрите густою щільною зеленню на пониклих гілках, нагадує зелений водоспад. Восени дерево покривається золотим і оранжево-червоним листям, а численні коралові плоди буквально світяться на ньому як яскраві намистини. Взимку листя опадає, але декоративний ефект створюють скульптурно вигнуті стовбур і гілки, з яблучками, що висять, більшість з яких залишаються на дереві всю зиму. Це робить її не просто декоративною яблунею, а справжнім акцентом саду, який змінюється та дивує цілий рік. До речі, яблука їстівні, хоч і кислі, їх застосовують для варення, желе або сидру, де кислота та аромат можуть бути цінними, але найчастіше плоди залишаються просто декоративними.

Синоніми:
Malus toringo 'Sargentii' - Яблуня торінго Саржента.

Родина:
Розові (Rosaceae)

Походження:
Японія.

Кількість насіння:

2 шт.

Дата надходження:
лютий 2026 року.

Розташування:
найкраще росте на сонці, може переносити легку півтінь.

Полив:
регулярний у перші роки життя, дорослі рослини посухостійкі, але у спекотне літо корисний додатковий полив.

Добриво:
навесні підгодовують комплексним добривом з помірним азотом. Після цвітіння застосовують калійно-фосфорні добрива для кращого плодоношення.

Земля:
віддає перевагу вологим, але добре дренованим суглинкам, переносить кислі та лужні умови, але не переносить застій води.

Температурний режим:
добре переносить морози до -30°C та нижче (USDA zone 4), підходить для клімату України. Молоді саджанці бажано мульчувати першої зими.

Розмноження:
насінням, живцями, відводками. Насіння вимагає холодної стратифікації. Замочити насіння на добу в теплій воді, змішати з вологим піском або торфом, і витримати при температурі 2-5°С протягом 60-90 днів. Можна стратифікувати у холодильнику у вологих серветках. Потім висадити в ґрунт на глибину 1-1,5 см і пророщувати у світлому місці за температури 18-22°С.

Особливості вирощування:
можна вирощувати як кімнатну рослину в стилі бонсай – завдяки компактності, помірній швидкості росту та красивій архітектурі гілок.
Запитання, відповіді, думки та коментарі

Поки що коментарів немає...
Ви можете бути першим хто залишив своє питання або коментар!